Знов дні у тижні між собою схожі,
як чай без цукру – трохи гіркуваті.
Байдужі очі тих же перехожих
немов листки жасмину в кружці (або м’яти).
Ти пишеш нісенітниці по пошті,
як брак якогось ґлузду шлеш імейли.
Подружки кажуть:»Він і так був «пошлим»!»
і ви знов йдете шопитись по «сейлах».
Життя «на сухо» стало нецікаве -
шукаю опції і… як би не втягнутись!
Збираю друзів – знову йдем «на каву»,
а будь що буде, лиш би не вернутись.
